The year 1929. A “shock worker” from a tractor plant visits a film studio premises and is furious to see fake stage designs for a kitsch production about a Soviet life. He refuses to help the crew with his tractor, but is happy to ask one of the cameramen to go with him to visit an actual Soviet village. There they witness the birth of the kolkhoz and the dekulakization of wealthy villagers. Then they are transported to the future, to the year 1932, when the first five-year plan is done and the commune-sovkhoz is established. Movies can move faster than time, but the pace of change in Soviet society is even faster than that.

In the movie, the entrance gate of the Odesa film factory, where all of the indoors scenes were shot, can be seen. The outdoors scenes were filmed all over Eastern Ukraine and Southern Russia (Kuban): at Kharkiv factories, in Ukrainian villages and in the 240 ha-sovkhoz “Gigant” in Rostov region, the latter representing the future after the five-year plan.

1929 рік. Ударник з тракторного заводу вирушає на кінофабрику, де бачить декорації надуманого, фальшивого фільму про радянське життя. Нажаханий, він відмовляється брати участь у зйомках й натомість запрошує операторів до справжнього українського соціалістичного села. Вони відвідують колгосп, де щойно відбулося розкуркулення, а далі — переносяться у майбутнє, в комуну, побудовану протягом п’ятирічки. Кінокамера випереджає час, але темпи розвитку країни випереджають навіть кінокамеру.

У фільмі можна побачити вхідну групу Одеської кінофабрики, де відбулися всі павільйонні зйомки, а також українську та російську (кубанську) натуру — заводи Харкова, східноукраїнські села та взірцевий радгосп на 240 га «Гігант» (Ростовська область), який й символізує майбутнє після п’ятирічки.