Fausta is suffering from a rare disease called the Milk of Sorrow, which is transmitted through the breast milk of pregnant women who were abused or raped during or soon after pregnancy. While living in constant fear and confusion due to this disease, she must face the sudden death of her mother. She chooses to take drastic measures to not follow in her mother's footsteps.

Красивата, но затворена в себе си Фауста (Солиер) е на смъртния одър на майка си. Фауста страда от болестта, която местните наричат "изплашена гърда" (това е и буквалният превод на оригиналното заглавие на филма) - тя е наследила терзанията на майка си. Парализирана от страх, младата жена е втъкнала картоф във вагината си, за да се защити от съдбата на майка си. Единственият намек за миналото на майката на Фауста е в страховитата песен, която тя пее току преди да умре. Но музиката предоставя на Фауста възможност за бягство и помирение - тя си намира работа като прислужничка при избухливата пианистка Аида (Санчес), която харесва непресторените песни на момичето.

2000年，秘鲁总统藤森宣布辞职，他的极权统治也从此结束。然而，因连年的恐怖袭击和高压统治，底层百姓的身心已经承受无数创伤。 　　秘鲁境内某偏远山区，少女法斯塔（Magaly Solier 饰）的母亲年轻时曾遭到恐怖分子的强暴，继而感染一种名为“伤心的奶水”的怪病。病入膏肓之际，母亲独独担心因哺乳而可能受到传染的法斯塔。 　　母亲去世，法斯塔远离家乡和悲伤，来到小镇上一个女钢琴家的别墅打工。她似乎对周遭一切都不关心，只一心关注自己随时可能失去的生命，和前景模糊的未来…… 　　本片荣获2009年柏林国际电影节金熊奖及国际影评人费比西奖、2009年瓜达拉哈拉墨西哥电影节最佳影片和最佳女主角（Magaly Solier）奖。

法絲塔是個原住民少女，從小生長在原住民村落裡，長大才隨母親搬到秘魯首都利馬。某天法絲塔突然流鼻血並且昏倒在舅舅家中，送醫後醫生告知舅舅一個無人知曉的秘密，舅舅堅持法絲塔得的病是原住民村裡傳言的疾病:「恐懼的乳房」。但是醫生卻認為這種病根本是沒有現代醫學根據的迷信。 法絲塔個性有點古怪，她不敢單獨前往任何地方，也不喜歡跟別人打交道， 家人認為她會這樣是因為罹換了「恐懼的乳房」所造成，這個怪病竊取了法絲塔的靈魂，因此成日鬱鬱寡歡，導致有意追求者皆被拒於千里之外，直到有一天法絲塔認識了她雇主家修剪花草的園丁。 法絲塔為了籌措經費而去幫傭，雇主是面對創作困境的知名女鋼琴家，沮喪中突然為女傭法絲塔吟唱的神秘旋律所吸引。演奏會後，主僕兩人的關係卻發生意料不到的轉變！

Fausta est atteinte d'un mal étrange, transmis par ce qu'on nomme au Pérou "le lait de la douleur". Elle vit en effet dans la peur, une peur qui a été transmise par sa mère, victime d'un viol. A la mort de sa mère, Fausta devra affronter ses peurs pour pouvoir renaître...

Nach einem alten peruanischen Mythos übertragen jene Mütter, die einst Leid und Schmerz erfahren haben, die Krankheit der Angst an ihre Töchter. Dieses Erbe ihrer Mutter lässt auch Fausta nicht vergessen, was ihr niemals zugestoßen ist. Sie lebt in ihrer eigenen Welt und sucht Trost in indianischen Volksliedern.Als ihre Mutter plötzlich stirbt, ist Fausta gezwungen, ihr Leben allein in den Griff zu bekommen. Ihr Onkel stellt ihr ein Ultimatum: bis zur Hochzeitsfeier von Cousine Maxima muss die Verstorbene unter der Erde liegen. Fausta nimmt in Lima eine Stelle als Hausmädchen einer berühmten Pianistin an, um die Beerdigung bezahlen zu können. Hier kennt niemand das Geheimnis, das in ihr lebt. Doch bald beginnt sich der Gärtner Noé für Fausta zu interessieren. Er begleitet sie nach Hause, bis sich zwischen ihnen sich eine zaghafte Freundschaft entwickelt.

Η Fausta πάσχει από την ασθένεια το γάλα της θλίψης, η οποία μεταδίδεται μέσω του μητρικού γάλακτος από γυναίκες που έχουν βιασθεί ή κακοποιηθεί κατά τη διάρκεια του πολέμου εναντίον της τρομοκρατίας στο Περού. Ο πόλεμος έχει τελειώσει, αλλά η Fausta εξακολουθεί να αποτελεί μια υπενθύμιση του πολέμου, αφού η ασθένεια του φόβου της έχει κλέψει την ψυχή. Ο ξαφνικός θάνατος της μητέρας της την αναγκάζει να έρθει αντιμέτωπη με τους φόβους της, καθώς και με το μυστικό που έχει κρυμμένο μέσα της.

פאוסטה לקתה במחלה המכונה "חלב הצער", מחלה שינקה מחלב אמה. מקור מחלה זו אינו בחיידק או בדלקת אלא באונס ובהתעללות שחוו נשות פרו בשנות הטרור. שיר אימה שנהגה האם לשיר לפאוסטה מילדות לימד אותה על מאורעות העבר, והיא ממשיכה לשמר אותם בגופה שלה. כאשר אמה של פאוסטה מתה בפתאומיות פורצת שרשרת אירועים לא צפויים המשנים את חייה באורח דרמטי. היא נאלצת להתמודד עם פחדיה האיומים ולצאת למסע של שחרור. הבמאית הפרואנית קלאודיה יוסה יצרה סרט מרהיב, מטלטל ורב-עצמה על טראומה של נשים העוברת מדור לדור. הסרט זכה בפרס דוב הזהב לסרט הטוב ביותר בפסטיבל ברלין 2009, כמו כן היה מועמד לפרס האוסקר.

A film egy fiatal nő története, aki a nyolcvanas években egy nemi erőszak során fogant. Fausta egész életét befolyásolja, hogy - ahogy az anyja mondta - a "bánat tejé"-vel táplálták. A film elején hal meg Fausta édesanyja, akinek megígéri a lány, hogy a szülőfalujában fogja eltemetni. Ehhez azonban el kell mennie dolgozni, hogy megkeresse rá a pénzt. Fausta azonban az utcára is fél kilépni.

La giovane Fausta è affetta da una malattia che colpisce tutte le figlie delle donne che subirono degli abusi durante il periodo buio del terrorismo in Perù. Quando suo madre muore, però, Fausta è costretta ad affrontare aspetti della vita da cui la sua condizione l'aveva sempre tenuta al sicuro.

페루의 수도 리마 근교의 작은 마을에 살고 있는 아름다운 파우스타는 자신이 ‘슬픈 모유’병에 걸렸다고 믿고 있다. 내전의 참혹한 시기에 테러범들에게 강간을 당한 임산부들이 아이를 낳으면 그 모유를 통해 어머니의 공포가 아이에게 전염되어 그 아이들은 영혼이 없이 태어난다는 게 바로 ‘슬픈 모유’병이다. 혼자서는 길을 걷지도 못해서 누가 꼭 데려다 주어야만 하며, 툭하면 코피를 흘리고 기절해 버리는 파우스타는 강간을 예방하기 위해 자기 몸을 지키는 방법으로 질 속에 감자를 넣고 있다. 엄마가 갑자기 돌아가시자 엄마의 시신을 고향 땅에 묻어드리기로 결심하는 파우스타. 장례비를 마련하기 위해 리마 시내의 대 저택에 살고 있는 피아니스트의 집에 하녀로 취직한다. 괴팍한 성격의 피아니스트는 우연히 파우스타의 아름다운 노래소리를 듣게 되고, 노래 한 번 부를 때마다 진주를 한 알씩 주겠다고 약속한다. 진주를 판 돈으로 엄마를 고향으로 모실 수 있을 거라 믿었던 파우스타, 그러나 이야기는 약속대로 흘러가지 않는데…

Film przedstawia dramatyczną historię dziewczyny o imieniu Fausta, która została nakarmiona przez swoją matkę tytułowym "mlekiem smutku" - chorobą przenoszoną przez kobiety będące ofiarami gwałtu, przemocy i terroru w okresie walk terrorystycznych w Peru. Życie Fausty przepełnione jest przerażającym smutkiem, wewnętrznym cierpieniem i paraliżującym strachem, który ukradł jej duszę. Dziewczyna naznaczona jest traumą, która odbiera jej chęć egzystencji i uniemożliwia normalne funkcjonowanie. Jej koszmar pogłębia się jeszcze bardziej gdy zostaje dotknięta kolejnym dramatem - nagłą śmiercią ukochanej matki...

Vencedor do urso de Ouro no Festival de Berlim de 2009, La Teta Asustada é a metáfora do rompimento. Um país reprimido que só pode se expressar através do inconsciente: seus mitos, seus medos, seus traumas. O corpo de uma mulher expressa o vazio que precisa ser preenchido; a angústia que precisa se acalmar; o pavor de encontrar algo diferente, de perder o controle.

A teta assustada é um folclore existente no Peru, que atinge as mulheres estupradas durante a guerra do terrorismo. Seus filhos absorvem a doença através do leite materno, ficando sem alma. É o que ocorre com Fausta (Magaly Solier). A súbita morte de sua mãe faz com que ela tenha que enfrentar seus medos e o segredo que esconde: a existência de uma batata em sua vagina, como forma de se proteger de um possível estupro.

Фауста, девушка из пригорода Лимы, в Перу, скована страхом. И эта боязнь, как гласит местное верование — прямое следствие того, как солдат-проходимец обошелся с ее матерью. Фауста выросла, мать умерла — самое время преодолеть себя. Кроме «болезни» в наследство от матери Фауста получила и «лекарство»: мать научила ее петь, чтобы преодолевать досаду и горе.

Fausta (Magaly Solier) padece de "La teta asustada", una enfermedad que se transmite por la leche materna de mujeres maltratadas durante la época del terrorismo en el Perú. Los infectados nacen sin alma, porque del susto se escondió en la tierra, y cargan un terror atávico que les aísla por completo. Pero Fausta esconde algo más; guarda un secreto que no quiere revelar, hasta que la súbita muerte de su madre desencadenará hechos inesperados que transformarán su vida y la de otros. Seleccionada por Perú como candidata al Oscar 2010 en la categoría de película de habla no inglesa.

Fausta padece una rara enfermedad llamada La teta asustada, que se transmite a través de la leche materna de las mujeres embarazadas que fueron maltratadas o violadas durante o poco después del embarazo. Mientras vive en constante temor y confusión debido a esta enfermedad, debe enfrentar la muerte repentina de su madre.

Fausta lever i skräck, precis som alla andra kvinnor i Peru som misshandlades eller våldtogs under revolutionen. Fausta fasar för ytterligare övergrepp och bär därför ständigt en potatis i sin vagina som en antibakteriell försvarssköld. När hennes mamma dör beger hon sig ut på en resa som kommer att förändra hennes liv.

Madeinusa'nın yönetmeni Claudia Llosa, "çözümlenmemiş, vahşi, kişisel ve toplumsal hafıza hakkında" diyerek tanımladığı son filminde, ülkesi Peru'nun tarihinin karanlık bir dönemini inceliyor. Acı Süt, bu toplumsal hafızanın yükünü taşıyan Fausta adında bir kızın öyküsünü anlatıyor: Fausta, "acı süt" tabir edilen bir hastalıktan mustariptir. Terör günlerinde tecavüze uğrayan annesi Perpetua'dan geçen bu hastalık yüzünden çok sıkıldığında ya da gerildiğinde Fausta'da kanamalar görülür. Sonra anne Perpetua ölür. Fausta korkmaktadır.

Важка соціальна драма про боротьбу людини з власними страхами, яка розгортається на тлі правління у Перу авторитарного режиму, що наприкінці XX сторіччя розправився з десятками тисяч осіб. Це оповідь-легенда, що має смислову ємність епосу, а не історичний фільм. Головна героїня Фауста народилася в часи терористичного режиму, ввібравши в себе жах насильства і смерті з колискових пісень — із молоком матері, зґвалтованої солдатами. Аби не зазнати такого поводження, дівчина тримає в інтимному місці картоплину, що має викликати огиду в потенційного ґвалтівника. Картоплина живе своїм життям і навіть проростає, а Фауста старанно уникає будь-якого контакту з навколишнім світом. Всі навкруги цураються таких, як вона, стверджуючи, що «це люди без душі, адже тільки страх панує всередині у них». Візуальне середовище фільму майже непомітно поглинає, наповнюючи невибагливу історію багатющою символікою: через долю однієї дівчини проглядає доля цілого народу.